Raiffeisen відкриває торгівлю криптовалютою для 18 мільйонів клієнтів в 11 країнах Європи

Raiffeisen Bank International дозволить клієнтам купувати й продавати цифрові активи всередині звичних банківських відносин, використовуючи інфраструктуру віденської Bitpanda. Для більшості з цих 18 мільйонів людей крипта прийде без окремого застосунку й без окремого стрибка довіри.

Raiffeisen Bank International готується запропонувати торгівлю криптовалютою приблизно 18 мільйонам клієнтів в 11 європейських країнах, а австрійська Bitpanda забезпечить базову інфраструктуру для банків групи. Партнерство охоплює значну частину Центральної та Східної Європи — регіон, де Raiffeisen є одним із небагатьох справді транскордонних роздрібних банків і де володіння криптою досі йшло майже виключно через офшорні біржі.

Суттєве тут не те, що ще одна установа додає біткоїн до меню. Суттєве — де саме це меню розташоване. Для клієнта крипта перестає бути окремим майданчиком, якому треба довіряти, поповнювати карткою чи переказом і вручну звіряти під час податкового звіту. Вона стає рядком у рахунку, який уже існує, відкритому банком, що вже перевірив особу клієнта, з балансом поруч із поточним рахунком і виписками від тієї самої установи, яка звітує податковій. Саме ця зручність, а не сам актив, і є продуктом, який запускають.

Час виходу визначила регуляція, а не графік ціни. Після того як європейські правила щодо ринків криптоактивів запрацювали повністю, ліцензована установа може надавати послуги з цифровими активами в усьому блоці за єдиним зводом вимог: капітал, зберігання, розкриття інформації, робота зі скаргами. Це зняло правову невизначеність, яка тримала більшість класичних банків осторонь, і пояснює, чому консервативний кредитор із Відня спокійно береться за те, чого не торкнувся б три роки тому.

Компроміс варто назвати прямо, бо реклама цього не зробить. Зручність тут означає зберігання у третьої сторони: ключі в банку та його провайдера, а в клієнта — вимога. Старе попередження про те, що монети, якими ви не керуєте, не зовсім ваші, залишається чинним; якщо кастодіан падає, клієнт стає кредитором у юридичній процедурі, а не власником активу. Це справді інший профіль ризику, ніж нерегульована офшорна біржа, за ним стоять вимоги до капіталу й нагляд, але це не те саме, що самостійне зберігання, і плутати їх не варто.

Кілька практичних деталей ще не оголошено: послідовність запуску по країнах, перелік доступних активів і, головне, ціни. Крипта, яку роздає банк, історично йде з ширшим спредом і вищими комісіями, ніж на спеціалізованих біржах, бо дистрибуція через мережу відділень і комплаєнс коштує дорого. Тому перед тим як вирішити, що зручність безкоштовна, варто порівняти повну вартість покупки разом зі спредом із тим, у що обійшлася б та сама операція деінде.

За чим стежити далі — чи підуть тим самим шляхом інші банки регіону і як швидко. Якщо підуть, центр ваги європейської роздрібної крипти зміститься від бірж до установ, які вже тримають і клієнтські відносини, і депозити. Це і буде найважливіша зміна: крипта перестане бути тим, по що треба йти кудись окремо, і стане ще одним продуктом банку поруч із депозитом і фондом.